
Роджер Желязни - біографія
відомий: письменник , Письменник-фантаст
Країна: США
Категорія: письменники
Знак зодіаку: Телець
Дата народження: 13 травня 1937р.
Дата Смерть: 14 Июня 1995р. (58 років)
Біографія Додано: 9 Грудня 2016р.
Роджер Джозеф Желязни (англ. Roger Joseph Zelazny, 13 травня 1937 Юклід, Огайо, США - 14 червень 1995 року, Санта-Фе, Нью-Мексико, США) - американський письменник-фантаст.
Роджер Желязни народився 13 травня 1937 року в місті Юклід (штат Огайо) в родині поляка Юзефа Желязни (Żelazny по-польськи означає «залізний») і ірландки Жозефіни Суит Желязни. Уже в десять років Роджер писав казки. У 1955 році закінчив середню школу і вступив на відділення психології в Клівлендський університет Вестерн-Резерв. Змінив спеціальність, перейшовши на відділення англійської словесності з факультету психології. Через два роки здав на бакалавра і перебрався в Колумбійський університет (штат Нью-Йорк). У 1962 році отримав ступінь магістра в Колумбійському університеті за спеціальністю «Драма Єлизаветинської і Якобіанской епох».
У роки навчання Желязни займався дзюдо і східними єдиноборствами, писав і видавав вірші, писав, але не видавав фантастичні розповіді, вчився грати в шахи, вивчав хінді і японський, захопився медитацією і містикою.
Наприкінці 1960 року вступив до лав Національної гвардії, прослужив в Техасі шість місяців. З 1963 по 1966 рік був резервістом армії США. У свій час входив до складу бойового розрахунку ракет «Ніка» (англ. Nike), а останні роки служби провів у підрозділі психологічної війни, звідки і був з пошаною звільнений в запас.
У 1962 році журнал «Amazing Stories» опублікував його перше оповідання «Гра пристрастей». Першу номінацію на премію «Хьюго» він отримав за повість «Роза для Еклезіаста» (1963), а в 1965 році його чекав повний успіх - одна премія «Х'юго» і відразу дві «Х'юго».
У 1964 році одружився на Шерон Стіберл (англ. Sharon Steberl) і розлучився в 1966 році. Після Національної гвардії він працював в системі соціального страхування. У 1965 році його перевели на службу в Балтімор, штат Меріленд, одночасно в 1967-1968 роках був секретарем-скарбником Асоціації письменників-фантастів. У Балтіморі він зустрів Джуді Келлахан (англ. Judith Alene Callahan), на якій одружився 20 серпня 1966 року народження, і яка народила йому трьох дітей - синів Девіна (1971) і Джонатана Трента (1976), а також дочка Шеннон (1979).
У 1968 році, за порадою Роберта Сілверберга, Роджер Желязни заводить собі літературного агента. У 1969 році звільняється з державної служби і стає професійним письменником. У 1975 році вирішує з родиною переїхати з Балтімора в Санта-Фе (штат Нью-Мексико). Відомо, що Желязни перед смертю розлучився з дружиною і жив деякий час з Джейн Ліндскольд, з якої написав кілька романів.
У Санта-Фе Роджер Желязни написав більшість своїх книг, отримав чорний пояс з айкідо, виховував своїх дітей і працював «читцем» фантастичних оповідань на радіо.
На рахунку Р. Желязни близько 20 романів і чотири збірки оповідань. Він шість разів отримував премію «Хьюго», три - «Х'юго», один раз - французьку «Аполло», був удостоєний премії журналу «Локус» за створення «Хронік Амбера». Написав кілька творів у співавторстві з Філіпом Діком, Фредом Саберхагеном, Томасом Т. Томасом і Робертом Шеклі.
Помер 14 червня 1995 в лікарні Сент-Вінсент міста Санта-Фе від ниркової недостатності, викликаної на колоректальний рак. Тіло письменника було піддано кремації, а прах, згідно з його волею, розвіяний над горами біля Санта-Фе.
Бібліографія
хроніки Амбера
Хроніки Амбера складаються з двох серій по п'ять романів в кожній і кількох оповідань.
Перші п'ять книг розповідають про пригоди принца Корвіна, принца Амбера:
- Дев'ять принців Амбера (1970)
- Рушниці Авалона (1972)
- Знак Єдинорога (1975)
- Рука Оберона (1976)
- Володіння Хаосу (1978)
У наступних п'яти книгах другої серії головним героєм є син Корвіна, Мерлін (Мерль Корі), маг і інженер-програміст:
- Карти Долі (1985). Переможець премії Локус в 1986 році.
- Кров Амбера (1986). Номінант премії Локус в 1987 році.
- Знак Хаосу (1987). Номінант премії Локус в 1988 році.
- Лицар Тіней (1989)
- Принц Хаосу (1991)
Також Желязни написав кілька оповідань, що відносяться до всесвіту Амбера:
- Пролог до «Картах Долі» (англ. Prolog to Trumps of Doom) (1985)
- Розповідь торговця (англ. The Salesman's Tale) (1994)
- Прихована і Гізель (англ. The Shroudling and The Guisel) (1994)
- Синій кінь, Танцюючі гори (англ. Blue Horse, Dancing Mountains) (1995)
- До речі про шнурку (англ. Coming to a Cord) (1995)
- Дзеркальний коридор (англ. Hall of Mirrors) (1996)
Романи, повісті, оповідання
- Цей безсмертний (1966). Переможець премії Х'юго в 1966 році.
- Майстер сновидінь (1966)
- Князь Світу (1967). Номінант премії Х'юго в 1967 році, переможець премії Х'юго в 1968 році.
- Створення світла, створення темряви (1969)
- цикл про Френка сандал (1969-1973). Крім розповіді «Світло Угрюмого» (або «Світло скорботи») (англ. Dismal Light) в цикл входять два романи:
- Острів Мертвих (1969). Номінант премії Х'юго в 1969 році.
- Померти в Італбаре (1973)
- Долина прокльонів (1969). Роман був екранізований в 1977 році під однойменною назвою.
- Джек з Тіні (1971). Номінант премій Локус і Хьюго в 1972 році.
- Сьогодні ми вибираємо особи (1973)
- Двері в піску (1976). Номінант премій Небьюла (1975) і Хьюго (1976).
- Міст з попелу (1976)
- Знаки дороги (1979). Інший переклад назви «Дорожні знаки».
- цикл про «одержимого магією» чаклуна Поле Детсоне (1980-1981):
- Підмінений (1980). Номінант премії Локус 1981 року.
- Одержимий магією (1981). Інший переклад назви «Одержимий чарами».
- Зачарована земля (1981). Номінант премії Локус 1982 року.
- Око кота (1982)
- Темне подорож (1987)
- Тут бувають дракони (1992). Була написана в 1968-1969 роках, опублікована тільки в 1992 році.
- Там, у височині (1992). Була написана в 1968-1969 роках, опублікована тільки в 1992 році.
- Ніч в тужливій жовтні (1993). Інші переклади назви - «Сумно жовтневої ночі», «Ніч в самотньому жовтні». Останній роман Роджера Желязни. Номінант премії Х'юго в 1994 році.
- Брат мерця (англ. The Dead Man's Brother) (2009). Інший переклад назви - «Спочивай з миром». Була знайдена в архіві після смерті письменника і видана в 2009 році. Книга написана в 1970-1971 роках.
Роботи у співавторстві
- Кільце царя Соломона (з Джеральдом Хаусманна) (1963)
- Господь Гніву (з Філіпом Діком) (1976)
- Витки (з Фредом Саберхагеном) (1980)
- Чорний трон (з Фредом Саберхагеном) (1990)
- Маска Локі (з Томасом Т. Томасом) (1990)
- Історія рудого демона (з Робертом Шеклі)
- Принеси мені голову прекрасного Принца (1991)
- Коль з Фаустом тобі не пощастило (1993). Інший переклад «Коль в ролі Фауста тобі не досягти успіху».
- Театр одного демона (1995)
- Спалах (з Томасом Т. Томасом) (1992)
- Після перемоги (англ. Forever After) (1995) (співавтори Роберт Аспрін, Девід Аллен Дрейк, Майкл А. Стекпол, Джейн Ліндскольд)
- Псіхолавка (з Альфредом бестер) (1998)
Желязни також був одним з авторів межавторского циклу «Дикі карти» (ред. Джорджем Р. Р. Мартіном) (1987), написавши розповідь під назвою «Сплячий».
посмертне співавторство
Дві книги були розпочаті Роджером Желязни і дописані його компаньйоном і письменником Джейн Ліндскольд після смерті Желязни:
- Доннерджек (1997)
- Лорд Демон (1999)
Крім цього, Джейн Ліндскольд завершила розпочатий в співавторстві з Желязни сценарій до комп'ютерної гри «Хрономастер» (англ. «Chronomaster»).
Також Джон Грегорі Бетанкур написав пріквел з чернеток Роджера Желязни:
- «Зоря Амбера» - The Dawn of Amber (2002)
- «Хаос і Амбер» - Chaos and Amber (2003)
- «Прав Амбер!» - To Rule in Amber (2004)
- «Тіні Амбера» - Shadows of Amber (2005) - переведена спільнотою любителів в інтернеті
- «Меч Хаосу» - Sword of Chaos (не опублікована)
збірники
- Четвірка на майбутнє (1967)
- Роза для Еклезіаста (1969). Англійське перевидання збірки «Четвірка на майбутнє», повна назва «Четвірка на майбутнє: Роза для Еклезіаста» (англ. «Four for Tomorrow's: A rose for Ecclesiastes»). Коротка назва йде від однойменного оповідання «Роза для Еклезіаста», вперше виданого в 1963 році.
- Двері його обличчя, ліхтарі його губ (1971)
- Ім'я мені - легіон (1976)
- Ілюстрований Роджер Желязни (1978)
- Останній захисник Камелота (1980)
- Ділвіш проклятий (1982). Події оповідань у збірнику передують подіям в романі «Зачарована земля».
- Варіант Єдинорога (1983). Інший переклад назви - «Варіації на тему Єдинорога». Премії Локус і Балрог 1984 року за кращий збірник оповідань.
- Мороз і полум'я (1989)
- Кладовище серця (1992)
- Манна небесна (2003). Збірник коротких оповідань Желязни, був опублікований через 8 років після його смерті.
Роботи під псевдонімом Харрісон Денмарк
- Жахлива краса (1963). Інші переклади назви - «Твір незвичайної краси», «Щось жахливо гарне».
- Бо це є царювання моє (1963)
- Монолог для двох (1963)
- П'явка з нержавіючої сталі (1963). Інша назва перекладу «Сталева п'явка».
Роджер Желязни - фото
Рекомендований контент:
Роджер Желязни - цитати
Кількість переглядів: 2715