Ретроспектива. "Златогор 2: Холодні небеса"

Щойно закінчив проходити гру в третій раз. У перший раз це було в 2003-му році, другий - в 2010-му, а в третій раз почав днів 5 назад після того, як закінчив Divinity OS2 і захотілося якийсь рольової гри з покроковими боями .. Хоча, варто сказати спасибі дружині, бо саме через неї я вспомінл про цю чудову гру і спочатку поставив її пограти саме їй, але потім не зміг втриматися і вирішив сам знову зануритися в цей чудовий світ. Світ з настільки рідкісним для геймдева сеттінгом, як слов'янська міфологія.

Замість передмови зазначу, мабуть, відразу, що я є противником і Хейтер оригінальної гри "Златогор 2". У той час, коли вона вийшла, в ній була тільки 3 плюса: картинка, музика і покрокові бої, які з кожним роком зустрічалися все рідше і рідше. Але мінусів в ній було набагато більше: сумний сюжет, невиразна мотивація, найдурніші квести, більшість з яких виконувалося тільки в одному ключі, цілковита лінійність і неможливість відіграшу деяких ролей. Що говорити, якщо навіть чистим магом неможливо було пройти гру, а навички типу Красномовство або Крадіжка працювали через всім відоме місце. Гра в той час отримала розгромні огляди критиків саме за нецікавий світ, в якому з цікавинок і були тільки що бої з бестіарієм слов'янських міфів і легенд. Минув час і компанія "бурут" вирішила спробувати реабілітуватися, випустивши "еддон" "Холодні Небеса", той самий випадок, коли "доповнення" затьмарило оригінальну гру за всіма параметрами і грається цікаво навіть через майже 15 років. Тож почнемо.

Насамперед скажу, що вам абсолютно немає необхідності проходити оригінальну гру, щоб зрозуміти сюжет цього "еддон", так як він сюжетно майже не пов'язаний з нею (саме тому завжди пишу тут слово "еддон" в лапках). Для більш повного занурення в ЛОР гри досить просто прочитати історію світу в журналі гри, хоча і це не обов'язково. Зав'язка донезмоги банальна: наш герой прокидається незрозуміло де і не пам'ятає хто він і що, тобто у нього амнезія. Все, що він пам'ятає - назву своєї країни - Златогор, а метою всього доповнення стане повернення туди. Тривіально? Бути може, але це набагато цікавіше і мотивувати, ніж було в оригіналі, коли в світі прокинулося чергове древнє зло і тебе без інформації і будь-якого навчання відразу викидають в мертвий світ.
У світ, де поговорити по суті нема з ким, а всі діалоги сходяться до одного:
- Привіт
- Я вкрай зайнятий, залиш мене! [Мовить бовдур з унікальним ім'ям, вдень і вночі стоїть в одному і тому ж місці] (прим. Автора)
- Поки що.

Тут же з перших хвилин гри нам дають нелінійний квест, з декількома варіантами рішення і різним моральним вибором. До слова, моральний вибір тут не для галочки, а від параметра "Слава" безпосередньо залежать перкі в біографії і навіть цілі лінійки квестів. Наприклад, відіграючи доброго героя 2 рази поспіль, я навіть не здогадувався про існування деяких квестів, один квест взагалі ніколи не міг пройти, але найдивніше, що я не бачив навіть двох локацій і ще двох кінцівок! Так-так, в грі цілих 5 кінцівок, причому в інтернеті ніде немає опису однієї з них, яку я тільки що побачив, а все огляди, форуми та проходження описують тільки 4, як максимум! Саме це і змусило в таку пізню годину вийти з гри і почати писати дане чтиво. До слова, я обов'язково опишу ці кінцівки нижче, під спойлером, а зараз ще трохи про механіку гри.

У поточний візит я вперше спробував пограти магом, вибрав гілку магії світла, після повної її прокачування ще вкачає стихійну, але не до кінця. Спочатку було дуже непросто, але до кінця гри я розносив все і вся, бо 53 очка дії (а це не межа, робив шмаття і 55) дозволяли мені кастовать магію останнього рівня 5 разів, завдаючи кожен раз по 50-60 шкоди! Висновок: магами грати можна і цікаво, а мені тепер цікаво ще подивитися і інші 4 школи магії.

Наступний плюс і одне з головних відмінностей від оригінальної гри - нарешті нормальні діалоги і жодного ідіотського квесту, а якщо він здався ідіотським, то миттєво слід мотивація і добре видно, що розробники змінили сценариста. У всього є логіка і майже в кожному квесті є варіанти задіяти красномовство, ніж можна сильно, наприклад, сторговать ціну або зовсім уникнути бійки. Я читав на одному форумі, що людина пройшла гру дипломатом, провівши всього 5 боїв! Більш того, навіть фінального боса, якого він вбивав, можна було обійти кількома способами. Вам не здається, що десь тут ночував Fallout? Я б назвав це наша відповідь Fallout і Arcanum, нехай і далеко не таким крутим і нелінійним, як еталони, але все ж гідним називатися кращою RPG, створеної в СНД.

Останній позитивний момент, на якому я б хотів акцентувати увагу - злодійство. Навик став реально корисним, навіть якщо будете відігравати світлу сторону, то обов'язково спробуйте, як він працює. При певній посидючості він може стати бездонним колодязем досвіду. Ну а якщо не піде - завжди можна завантажитися :-)

Тепер хотілося б сказати про мінуси гри, точніше про те, що інші називають мінусами, хоча я мінусів в цій грі не бачу зовсім, враховуючи рік розробки і обсяг даних.
Отже, "мінус" перший: вона коротка! Так, я згоден, що якщо бігти, стрімголов, то гру можна пройти всього за якихось 6-8 годин. Так, карта світу мала і раз десь в 5 менше, ніж в оригінальній грі, але тут є і зворотна сторона медалі. По-перше, всі ми знаємо, що маленький, але заповнений і закінчений ігровий мир завжди кращий, ніж величезний і порожній, в якому нема чим зайнятися, крім "квестів", гідних генератора оних в Скайрім - віднеси пошту і поговори з НПС, який стоїть в двох метрах від мене, але я не можу, "у мене лапки" (с) Даний світ створює враження цілісного і збитого. По-друге, гра має досить непоганий реіграбельності. Коли я проходив її вперше, то бачив лише одну кінцівку і навіть не знав, що їх кілька. Більш того, я не бачив навіть ціле місто! Проходячи вдруге, я знайшов друге місто і другу кінцівку, був приємно здивований. Зараз же, після третього проходження, коли я відкрив ще нові локації, я дізнався, що тут бестіарій набагато ширше, ніж я думав всі ці роки і що він, скажу по секрету, навіть не вміщається на одну стандартну сторінку ігрового журналу. Ну і я вже мовчу про те, що все гілки умінь персонажа прокачати неможливо, а їх тут аж 27 і варіантів проходження більше, ніж стандартна модель "воїн, злодій, маг". І нарешті, ніхто вас не змушує швидше бігти і закінчувати сюжет. Хтось писав, що після проходження гри у нього був всього 20-ий рівень героя, на що інші відповідали, що докачаєте до 28-32 ... а як вам мій 37-ий з парою вбивств, що відокремлюють від 38-го?

Другий мінус полягає в тому, що фінал після однієї з 5-ти кінцівок, відкрито і явно має на увазі під собою продовження. Я спочатку взагалі подумав, що зараз почнеться другий акт або що другий акт це і є оригінальна "Златогор 2", але немає, це був саме фініш і заділ на майбутнє, зачепив на "Златогор 3", якій так і не судилося побачити світ , незважаючи на кілька років розробки. Дуже шкода, адже хлопці, мабуть, навчилися на власних помилках і міг вийти вельми цікавий продукт ... хоча, з огляду на те, що гру хотіли перенести в повне 3D, може, воно й на краще, прости Господи.

Підбивши підсумок, я хочу назвати цю гру маленьким затишним шедевром, який по ясним причин пройшов в ті роки повз дуже багатьох геймерів. Серед цих причин був не тільки провал оригінальної гри, а й захист Старфорс, яка постійно смикала мені диск і з часом він почав читатися рази з 10-го. Зараз всі ці болячки вилікувані, в мережі є патчі, є nocd, є програми для збільшення шрифту (зараз заллю на PG) і навіть дозволу екрану, але останню я не пробував. Сказати по-правді - я не розумію, чому купа старих ігор продається в стім і (особливо) в Гога, а компанія "бурут» не засунула туди свій продукт. Я б з радістю купив, тим більше, що гра йде абсолютно без проблем на сучасних ПК з процесором останнього покоління і Windows 10 64x. А якби ще й досягнення додали та на англійську мову перевели, так взагалі, впевнений, що дуже багато хто б купили, а розробник нарешті отримав по заслугах. Хто знає, раптом цей текст спонукає їх на даний крок.

На закінчення хочу сказати, що якщо ви раптом з якоїсь причини пропустили цю гру в свій час, якщо ви не чули про таку RPG, але ви шанувальник жанру або якщо просто хочеться чогось олдскульного після Піларсов, тиранії і Дівініті, то я вам настійно рекомендую спробувати - Програми скачати безкоштовно вона менш, ніж за хвилину, ставиться за секунд 5, а там подивіться, як піде. Головне, перші бої витерпіти, бо буде складно, часи були не для казуальних гравців) Далі ж по тексту будуть спойлери, тому огляд на цьому я закінчую і те, що напишу нижче, рекомендую читати тільки після повного проходження. Забагато тексту вийшло, звичайно, але зате висловив все думки, що накопичилися за останні дні, тому спасибі всім тим, хто подужав і дочитав до кінця.

Тепер про кінцівки, але спробую і тут з мінімумом спойлерів:

спойлер

Кінцівка 1, яку бачили більшість гравців: ми стрибаємо в підводне місто, там допомагаємо всім і отримуємо ключ від підводного човна, на якій добираємося до Светлограда. Тут є 2 варіанти, до речі, - можна як вбити чудовисько в печері, яке досить сильне, якщо ви граєте дипломатом, так і вбити НПС, який володіє цим ключем. Можливо, можна його обікрасти або навіть переконати, але цього я не пробував ще, так як обидва даних навички були прокачані до всього 5-го рівня.

Кінцівка 2, яку бачила теж тьма гравців, але трохи менше. У підводному місті, якщо ви повний дипломат і бажання битися немає ніякого, можна підійти до НПС, який відкриє портал в місто демонів. Місто в хмарах, виконаний в стімпанк сеттинге. Там не треба ні з ким битися, а треба дістати ключ від дирижабля, на якому вас доставлять додому. Ключ дістається в іншому місті, досить просто, при прокачати красномовстві. Крім того, як я дізнався тільки в цей візит, в це місто можна потрапити і минаючи підводне місто, якщо заздалегідь поговорити з власником ключа по душам і він розповість про місцезнаходження своєї батьківщини на карті світу. Знову нелінійність. І так, навіть після цього всього він ще й квест дасть один, який я, до речі, чомусь не зміг вчора виконати, але я останнім проходження сильно перемудрил з логічними ланцюжками, намагаючись побачити по максимуму.

Кінцівка 3, яку могли побачити тільки ті, хто вибрав темну сторону, але теж досить багато гравців. Полягає в тому, що ми потрапляємо в покинуте місто (локацію не бачив до вчорашнього дня!) І там допомагаємо викликати слов'янський аналог диявола. Після чого стаємо на бік диявола, виконуємо його квести, останнім з яких буде вбити самого світлого бога. Бога, зрозуміло, ми не вбиваємо, вступаємо з ним в угоду і вбиваємо диявола, після чого бог говорить, що зло переможене, виводить нас в новий биом, пустелю, через яку ми знаходимо третій варіант шляху додому. Варто відзначити, що диявол цей - найпотужніше істота в грі, але проти мого мага НЕ вистояв навіть 2 раунду бою. Якщо ж ви прийшли туди дипломатом, то знищити його все одно можна, як я бачу.

Кінцівка 4, яка набагато менш очевидна і яку я сам не знайшов, не додумався до такого, але люди підказали. Цю кінцівку можна вважати найгіршою, так як в ній наш герой взагалі не знаходить шлях додому! Все, що треба зробити, це вийти з підводного міста через небесний місто, а потім знову стрибнути в "смердючим глотку". Все, ви назавжди залишилися там поїдати цвіль, це дослівно, до речі) Фінальний бій і кінець гри ви побачите навіть при цій кінцівці, але він вам прийде уві сні, а не наяву, тільки що подивився.

Кінцівка 5, про яку немає ні слова в інтернеті. Ні в одному проходженні, ні на одному форумі, або мені просто не траплялося. Це взагалі епік, хлопці. Загалом, що я зробив - я не став погоджуватися з богом на вбивство дьвяола і вбив цього бога. Потім з'явився диявол, сказав, що він мене обдурив, на що я вбив і його, так-так, рівно за 2 раунду я зніс йому все 700 життя. У третьому раунді досить було одного удару, тобто цей варіант явно не для тих, хто звик всього добиватися розмовами. Так ось те, що сталося потім, повалило мене в шок - в цій кінцівці я, увагу, сам став богом! Вищою істотою, яке, цитую "вирішує долі людей", "кому жити і кому вмирати" і так далі. Ось це взагалі нічого собі, здивуванню не було меж, але навіть після цієї кінцівки все одно починається фінальний бій, де все лягають з пари ударів.

На цьому, в принципі, можна було б і закінчити, якби не одне але, а саме: на форумах люди пишуть про те, які риси біографії їм вдалося знайти і отримати при проходженні. Я отримав їх все, хоча, хочу зазначити, бо це важливо, я отримував їх без читання проходження гри і почав читати форуми тільки коли вже закінчив її в черговий раз. Звідти ж довідався і про кінцівку №4. Але мова не про це, а про те, що я знову знайшов перк в біографії, про який не писав ні одна людина. Скріншот перків додаю під спойлером.

спойлер

Ну і зараз вже точно кінець. Пишіть в коментарях свої думки про цю гру, а якщо будуть питання по проходженню, то ласкаво прошу на форум playground.ru